Матеріали

В епоху античної цивілізації передбачування негативного майбутнього за допомогою пророчих снів та знаків (прикмет) було не одиничними фактами, але частиною особистого та суспільного життя людини. На гамірних площах ринків, в розкішних палатах патриціїв та в багатих домах вільновідпущеників, в хижинах рабів та охайних будиночках ремісників, в сенаті та в лазнях толкувалися сни та знаки як воля богів, що вказували на вдалий чи невдалий початок всякої справи, чи то народження дитини чи початок військової служби. Ціла професійна група - від храмових жреців до вуличних ворожок - виконувала найважливішу для античного суспільства функцію перекладу з мови небожителів на мову земну, людську.
З одного боку, переконання в тому, що боги у снах відкривають майбутнє, з іншого ж боку - невміння точно його передбачити. Це породжувало анекдотичні випадки забобонності. Наприклад халдейські жреці писали на своїх таблицях, ймовірно тих, що призначалися для внутрішнього використання: "Якщо сіра собака забіжить у палац, то вона загине в полум`ї. Якщо жовтувата собака забіжить у палац, то її очікує насильницький кінець. Якщо руда собака забіжить у палац, то з ворогами буде заключено мир..." - і далі описуються всі можливі кольори собак і що вони означають. Але не слід сприймати все буквально. Чорний кіт, що переходить дорогу, може бути просто котом, якому треба на іншу сторону дороги.